Державний архів Житомирської області. Огляд генеалогічних джерел

Державний архів Житомирської області. Огляд генеалогічних джерел

Основні генеалогічні джерела

МЕТРИЧНІ КНИГИ

Метричні книги – це книги, в яких реєструвалися записи про народження, шлюб та смерть осіб в межах певного приходу за часів існування Російської імперії. Записи велись протягом одного року. До книг вносились дані щодо всіх жителів незалежно від суспільного стану.

Записи народження містять дати народження та хрещення, ім’я дитини, відомості про батьків та хрещених (прізвище, ім’я та по батькові, підданство, суспільний стан, місце проживання). В римо-католицьких книгах вказувалось також дівоче прізвище матері.

В записах про шлюб міститься інформація про нареченого та наречену (прізвище, імʼя, по-батькові, суспільний стан, вік, віросповідання, який за рахунком шлюб), а також інформація про свідків. В римо-католицьких метричних книгах окремою колонкою подавалась інформація про батьків наречених.

В записах про смерть зазначалося прізвище, ім’я та по батькові, вік, сімейний стан, дата, причина смерті, відомості про місце поховання. В римо-католицьких метричних книгах також вказувався склад сімʼї померлого.

Для роботи з метричними книгами необхідно знати віросповідання предків, адже вони різняться за конфесійними ознаками: православні, римо-католицькі, іудейські, лютеранські тощо.

Метричні книги зберігаються у фондах релігійних установ, а саме:

  • Православні (фонди 1, 304);
  • Римо-католицьки (фонд178);
  • Греко-католицьки (фонд 420);
  • Рабинати (фонд 67);
  • Лютерани (фонд 67).

Матеріали даних фондів крім Волинської губернії частково охоплюють також Київську та Подільську губернії.

Слід звернути увагу на те, що в деяких населених пунктах могло бути кілька приходів, а в деяких їх не було зовсім. В останньому випадку попередньо необхідно з’ясувати, до якого приходу належав досліджуваний населений пункт.

СПОВІДНІ ВІДОМОСТІ

Сповідна відомість (сповідний розпис, списки парафіян) – поіменний реєстр прихожан церкви чи костьолу. Вказувався повний склад сім’ї, вік кожного члена (на момент сповіді) та суспільний стан. У сповідних відомостях розміщувались також причини відсутності людини у сповіді (малолітство, перебування в іншій місцевості, служба в армії тощо). Сповідні відомості складались раз на рік, але до нашого часу збереглись матеріали лише за окремі роки.

Найбільший масив сповідних відомостей зберігся у фонді Волинської духовної консисторії (фонд 1). Справи сформовані по повітах і датуються 1912 – 1913 рр.:

  • Володимир-Волинський повіт (опис 74, справи 406-411);
  • Дубенський повіт (опис 74, справи 186-191);
  • Житомирський повіт (опис 73, справи 490-499);
  • Заславський повіт (опис 74, справи 168-173);
  • Ковельський повіт (опис 74, справи 30-36);
  • Кременецький повіт (опис 74, справи 397-400);
  • Луцький повіт (опис 74, справа 351);
  • Новоград-Волинський повіт (оп.73, справи 500-508);
  • Овруцький повіт (опис 74, справи 350, 352-357);
  • Острозький повіт (опис 73, справи 509-515, оп.78, спр.515);
  • Ровенський повіт (опис 74, справи 210-217);
  • Старокостянтинівський повіт (опис 75, справи 270-275).

У цьому ж фонді зберігаються сповідні відомості по окремих населених пунктах за різні роки:

  • м. Бердичів Бердичівського повіту, Миколаївська церква, 1809 р. (Ф.1, Оп.81, Спр.25), 1826 – 1827 рр. (Ф.1, Оп.1, Спр.61-63);
  • с. Гришківці Житомирського повіту 1818 р. (Ф.1, Оп.81, Спр. 40);
  • с. Киселі Старокостянтинівського повіту, 1893 – 1894 рр. (Ф.1, Оп.91, Спр.165-169), 1910 р. (Спр.258), 1913 р. (Спр.281);
  • м. Красилів Старокостянтинівського повіту, 1800 р. (Ф.1, Оп.91, Спр.3), 1872 – 1874 рр. (Спр.79), 1884 –1885 рр. (Спр.120, 121), 1891 р. (Спр.155), 1911 – 1912 рр. (Спр.265-274);
  • м. Кременець Кременецького повіту, 1913 р. (Ф.1, Оп.81, Спр.124);
  • с. Менчиці Володимир-Волинського повіту, 1809 – 1825 рр. (Ф.1, Оп.90, Спр.86);
  • с. Кислятин Заславського повіту, 1915 р. (Ф.1, Оп.91, спр.257);
  • с. Новоселиця Новоград-Волинського повіту, 1910 р. (Ф.1, Оп.91, Спр.257);
  • с. Полянки Ровенського повіту, 1903 –1904 рр. (Ф.1, Оп.81, Спр.113, 115);
  • с. Скраглівка Житомирського повіту, 1830 р. (Ф.1, Оп.81, Спр.67);
  • с. Турчинка Житомирського повіту, 1807 – 1810 рр. (Ф.1, Оп.81, Спр. 21, 22, 24, 26), 1812 р. (Спр. 31);
  • с. Чехи Житомирського повіту, 1818 р. (Ф.1, Оп.81, Спр.40);
  • Сповідні відомості церков південної частини Житомирського повіту, 1819 – 1842 рр. (Ф.1, Оп.81, Спр.42, 44, 63-а).

Сповідні відомості за різні роки містяться також у самостійних церковних фондах:

  • м. Андрушівка Житомирського повіту (Ф.711);
  • м. Бердичів Миколаївська церква (Ф.712);
  • м. Бердичів, Троїцька церква (Ф.637);
  • м. Бердичів, Успенська церква (Ф.613);
  • с. Бистрик Бердичівського повіту (Ф.636);
  • с. Бурківці Житомирського повіту (Ф.580);
  • с. Горопаї Новоград-Волинського повіту (Ф.593);
  • с. Дідківці Житомирського повіту (Ф.585);
  • м. Житомир, церква Богоугодних закладів (Ф.417);
  • с. Носівки Житомирського повіту (Ф.586);
  • м. Червоне Житомирського повіту (Ф.590);
  • м. Янушпіль Житомирського повіту (Ф.639).

Сповідні відомості римо-католицьких парафій містяться у фондах костьолів:

  • м. Бердичів, Святої Варвари (Ф.679)
  • м. Бердичів, Кармелітанський (Ф.660);
  • м. Краснопіль (Ф.587);
  • м. Ружин (Ф.640);
  • м. Чуднів (Ф.569, 592).

У фонді Луцько-Житомирської римо-католицької духовної консисторії містяться сповідні відомості по таких парафіях:

  • Бердичівський (греко-Уніатський), 1830 р. (Ф.660, Оп.1, Спр.1);
  • Бердичівський, 1836 р. (Ф.679, Оп.1, Спр.2);
  • Бердичівський, 1852, 1853 р. (Ф.679, Оп.1, Спр.5);
  • Бережницький, 1911 р.(Ф.178, Оп.49, Спр.37);
  • Берестецький, 1912 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.48);
  • Білогородський, 1888 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.23);
  • Білогородський, 1915 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.60);
  • Бутовецький, 1888 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.23);
  • Вишенський, 1911 р.(Ф.178, Оп.49, Спр.38);
  • Володимирецький, 1913 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.55);
  • Дубенський, Птича, Лисин, 1912 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.49);
  • Житомирського та Овруцького деканатів, 1852 р. (Ф.178, Оп.3, Спр.37);
  • Заславський, 1888 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.23);
  • Заславський, 1915 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.61);
  • Кисилинський, 1916 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.68);
  • Київський, Святого Миколая, 1916 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.66);
  • Київський, Святого Олександра, 1916 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.67);
  • Коднянський, 1897 р.(Ф.178, Оп.49, Спр.30);
  • Краснопільський, 1852 р. (Ф.178, Оп.3, Спр.33);
  • Краснопільський, 1866, 1867, 1868, 1869 рр. (Ф.178, Оп.3, Спр.62);
  • Кульчинецький, 1914 р. (Ф.178, Оп.2, Спр.743);
  • Кульчинський, 1873, 1874, 1875 рр. (Ф.178, Оп.52, Спр.22);
  • Лабунський, 1888 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.23);
  • Лабунський, 1915 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.62);
  • Лановецький, 1913 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.56);
  • Луцький кафедральний, 1912 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.53);
  • Луцький кафедральний, 1914 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.59);
  • Малинський, 1912 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.50);
  • Миропільський 1888 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.23);
  • Млинівський, 1912 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.51);
  • Несвицький 1911 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.39);
  • Олика, 1912 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.52);
  • Островецький, 1913 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.57);
  • Острозький, 1915 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.63);
  • Остропільський, 1888 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.23);
  • Полонський, 1888 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.23);
  • Пулинський, 1895 р.(Ф.178, Оп.49, Спр.26);
  • Скурецький, 1911 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.41);
  • Славутський, 1915 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.64, 68);
  • Сокольський, 1911 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.40);
  • Сокульський, 1912 р. (Ф.178, Оп.2, Спр.82);
  • Старокостянтинів, 1882, 1904, 1905 рр. (Ф.178, Оп.52, Спр.23);
  • Старокостянтинів, 1852, 1853 рр. (Ф.178, Оп.52, Спр.26);
  • Старокостянтинів, 1854, 1855 рр. (Ф.178, Оп.52, Спр.27);
  • Старокостянтинів, 1888 р.(Ф.178, Оп.49, Спр.24);
  • Шумбарський, 1913 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.58);
  • Чуднівський, 1915 р. (Ф.178, Оп.49, Спр.65);

РЕВІЗЬКІ КАЗКИ

Ревізькі казки – це документи податкового обліку населення Російської імперії у форматі посімейних списків. В них зазначались: прізвище, ім’я та по батькові, вік, родинні зв’язки (імена батьків, дружини, дітей, братів, сестер, їх літа), суспільний стан.

В ревізії вказувався вік кожного з членів родини на момент попереднього перепису та перепису, що проводився; якщо дитина народилася між двома ревізіями, тоді вказувався “новонароджений” та вік. Слід звернути увагу на те, що вік осіб в ревізіях міг бути вказаний невірно, – записували на скільки людина виглядала зовні.

У разі приписки до населеного пункту осіб чи сімей з інших місцевостей у документі вказувалися місце і дата виїзду з попереднього місця проживання. Містяться відомості і про вибуття окремих осіб чи цілих сімей з зазначенням дати та причин переселення.

У Волинській губернії проводились ревізькі переписи проводолись шість раз (нумерація подається за загальноімперським рахунком):

  • Пʼятий в 1795 році;
  • Шостий в 1811 році;
  • Сьомий в 1816 році;
  • Восьмий в 1834 році;
  • Девʼятий в 1850 році;
  • Десятий в 1858 році.

Ці документи містяться, головним чином, у фонді Волинської казенної палати (Ф.118). Крім основних ревізій проводились також так звані додаткові ревізії, куди вносились особи, які за тих чи інших обставин не були внесені до основних переписів.

Ревізькі казки сформовані по суспільних станах: селяни (поміщицькі, державні, монастирські тощо), міщани, євреї, однодворці, вільні поселенці і так далі. Пʼята, шоста та сьома ревізії також частково охоплювали шляхту духовенство. Представники кожного суспільного стану записувались до окремих ревізійних списків.

Олександр О. Красовський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *